Збудник респіраторного мікоплазмозу швидко гине за нагрівання до 65 °С

Респіраторний мікоплазмоз (інфекційний синусит) ‒ хронічна респіраторна хвороба індичок. Її спричиняють кілька видів мікоплазм, на сьогодні ідентифіковано 12 серотипів.

На респіраторний мікоплазмоз і колісептицемію індиків припадає 76% усіх інфекційних захворювань. Кілька заражених особин можуть заразити практично всіх індичок господарства, пише журнал «Наше птахівництво».

Збудник респіраторного мікоплазмозу ‒ факультативний аероб плевропневмонійного типу розміром 125-500 мм, що проходить через фільтри як вірус, а також росте на поживних середовищах як мікроб. Він стійкий до низьких температур, а заморожений за -25 °С виживає протягом 1-3 років. За нагрівання до +65 °С швидко гине.

Mycoplasma gallisepticum спричиняє респіраторний мікоплазмоз, уражуючи повітроносні мішки, трахеї, легені й інфраорбітальні синуси птиці.

Mycoplasma synoviae спричиняє інфекційний синусит, або заразний нежить із характерним запаленням слизових оболонок підочноямкових порожнин ‒ синусів ‒ із накопиченням у них ексудату, через що вони розтягуються у вигляді пухлин.

Mycoplasma meleagridis локалізується в бурсі Фабриціуса і є причиною мелеагрідних інфекцій, що уражують статеву систему індичок.

Клінічні ознаки цих захворювань практично ідентичні: хворі індички чхають, трясуть головою, дихання у них утруднене, з’являється кашель, хрипи, втрачається апетит.

За типового перебігу мікоплазмозу у хворої птиці спостерігається серозно-слизовий риніт, кон’юнктивіт, синусит. За важчого перебігу розвивається артрит, викривлення шиї, а в разі ускладнень через порушення умов утримання ‒ виснаження.

Розтин полеглої птиці демонструє скупчення ексудату в синусах, катаральне запалення гортані, трахеї і легенів, втрату прозорості, потовщення і заповнення повітроносних мішків фібринозно-казеозними масами.

Якщо мікоплазмоз ускладнюють інші захворювання (паратиф, пастерельоз, вірусні захворювання), зазначають перикардити та перигепатити.

Остаточний діагноз установлюють після мікробіологічних досліджень із виділенням мікоплазм, їхньої ідентифікації й визначення чутливості до лікарських препаратів.

Всю клінічно хвору, а також підозрілу й виснажену птицю ліквідують, приміщення й обладнання дезінфікують. Умовно здорову птицю лікують препаратами, до яких чутливі ізольовані мікоплазми, та дають із водою імуностимулятори.