Затримка в доступі курчат до корму після виведення негативно впливає на їхню продуктивність

У промислових інкубаторах молодняк птиці виводиться протягом 24-48 годин. У кращих випадках вікно виведення становить 22-24 години. У цей час усі пташенята перебувають у вивідному лотку/кошику, допоки більша частина не вийде зі шкаралупи, обсохне й набуде кондиційного вигляду.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Крім того, після виймання з шафи курчата повинні пройти кілька обробок перед тим, як їх направлять до бройлерної ферми. Тобто на практиці новонароджені курчата можуть бути позбавлені води й корму протягом 72 годин.

А тривале перебування курчат у вивідному інкубаторі зумовлює напруженість обміну речовин. У цей процес втягується не лише гіпоталамо-гіпофізарно-кортикоадреналова система, яка визначає розвиток такого стану, а й низка інших систем: кровоносна, імунна, травна, репродуктивна. З тим затримується ріст, знижуються адаптивні можливості зародка, і врешті-решт, життєздатність.

Негативні наслідки стресу фіксуються протягом першого місяця вирощування молодняка. Отже, розтягнутість вивідного періоду курчати на кілька десятків годин ‒ наслідок не лише можливих порушень у режимах інкубації, а й різниці у тривалості ембріогенезу у самиць і самців. Хоча цей факт не враховується.

Одноразове вибирання молодняку з інкубатора, що практикується на виробництві, призводить до того, що частина курочок, які з’явилися раніше від півників, наражається на дію комплексу стрес-чинників. А згодом додаються нові: сексування й обрізування дзьоба (за потреби), вакцинація, транспортування, розміщення у пташнику, боротьба за лідерство в спільноті, що формується, ветеринарні заходи.

Та будь-яка затримка в доступі до корму після виведення негативно позначається на продуктивності курчат: швидкості росту, активізації імунної системи, стимуляції вироблення ферментів і розвитку органів. Уважається, що стратегії покращення менеджменту, як-от скорочення вікна виведення та часу до отримання першої годівлі шляхом спеціальних організаційних заходів, є альтернативою у подоланні негативних наслідків відтермінування першого доступу до корму.

Іншим розв’язанням цієї проблеми може бути розроблення й упровадження у практику птахівництва спеціальних престартерних раціонів для новонароджених курчат. Порушується питання і щодо годівлі in ovo, яке наразі має дослідницький характер.

Раніше ми писали, як годувати й поїти індичат у перші тижні життя.