За якої щільності посадки птиці сьогодні конкурентоспроможна птахоферма

Нині у західному регіоні переважно садять птицю зі щільністю 18 голів/м². Господарства, які мають вихід на країни Сходу, – 22 голови/м².

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповів лікар ветеринарної медицини ТОВ «Леокомерц» Іван Конюховський.

«В Україні залишилося багато торішнього врожаю зернових у зв’язку з війною та неможливістю експорту. Ціни на зернові стали привабливими, відповідно, багато дрібних фермерських і великих птахогосподарств після часткової або повної зупинки в травні-червні почали відновлювати виробництво і масово завозити молодняк на вирощування, – зазначив він. – Як наслідок, у серпні-вересні знову було перевиробництво м’яса бройлера. Ціни на м’ясо почали знижуватися, а вимоги з приймання птиці на забій – зростати».

Керівники забійних цехів передусім почали віддавати перевагу господарствам, у яких вага живої птиці становила 3-3,5 кг, а вихід курячого філе – не менше 30%. Тому знову низка господарств стала перетримувати птицю, щоб здати її на забій певної кондиції, пояснив Іван Конюховський.

«За щільності посадки 18 голів/м² і більше, враховуючи прорідження птиці до 14 голів/м², м’ясо другої категорії становить 20% і більше, – зазначив він. – Таке м’ясо продається гірше і за нижчими цінами. Керівники птахогосподарств наголошують на необхідності зменшення щільності посадки до 16 голів/м², щоб бути конкурентоспроможними на ринку».

Нагадаємо, довоєнні дослідження свідчили, що найвищу економічну ефективність виробництва м’ясних курей можна отримати за вирощування птиці у кліткових батареях зі щільності посадки 22 голови/м².