За селекційно-племінної роботи застосовують індивідуальний вивід перепелят

Удосконалення порід і ліній перепілок ґрунтується на комбінованій селекції, що поєднує індивідуальну й сімейну оцінку птиці, пише журнал «Наше птахівництво».

Підвищення й збереження досягнутих показників базується на розмноженні особин, сімей і сімейств, що забезпечують максимальну несучість самок і високий вихід м’яса від батьківської пари.

У племінному заводі у структурі стада за призначенням птиці є селекційна група (птиця селекційних гнізд і випробувач) та множник вихідних ліній, прабатьківське стадо.

Оскільки допоки не створено високопродуктивних кросів перепілок – є лише дослідні зразки поєднуваних ліній і порід, основна робота зосереджується на покращенні й постійному підтриманні високої продуктивності сучасних порід птиці, пошуку перспективних гібридних комбінацій, їх розмноженні.

За створення кросу в структурі селекційної групи птиці батьківської форми має бути 30–33%, а материнської – 67-70%. На кожну лінію чи породу рекомендується мати не менше як 100 селекційних гнізд.

Для оцінювання птиці за якістю потомства від одної перепілки гніздового утримання відводять не менше ніж 15 добових перепелят, а від одного перепела – 60 нащадків.

За селекційно-племінної роботи застосовують індивідуальний вивід перепелят. Для цього на кожному яйці пишуть номер несучки, а в разі перенесення на вивід яйця від однієї самки вкладають у мішечок або в окремі закриті секції лотка. Мішечки для яєць виготовляють із тюлю або пластмасової сітки, що використовується для фасування овочів, щоб легко пропускалося повітря. Мішечки чи секції мають бути досить просторими, щоб перепелята могли легко вийти зі шкаралупи.

У чотиритижневому віці проводять перший відбір перепелят. Птицю зі слабко вираженим статевим диморфізмом не залишають на племінні цілі, а спрямовують на відгодівлю на м’ясо, решту ж розсаджують із меншою щільністю посадки в зоні вирощування.

Нагадаємо, поглиблену селекцію перепелів здійснюють лише в індивідуальних клітках.