Ящур зазвичай ‒ не смертельна хвороба, але ослаблює тварин

Тривалість спалаху ящуру не перевищує 21-30 діб. Характерною ознакою хвороби є надзвичайно висока контагіозність, майже 100% захворювання сприйнятливих тварин і досить низька летальність: 1,2% для великої рогатої худоби, 8,3% (у молодняку за злоякісного перебігу ‒ до 90%) для свиней.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

У парнокопитних тварин, хворих на ящур, виникають афти (везикули), які утворюються на слизових оболонках ротової порожнини, на шкірі кінцівок і сосках вимені, швидко розриваються, перетворюються на виразки й ерозії.

Хоча хвороба зазвичай не смертельна для дорослих тварин, ті, хто вижили, ‒ ослаблені, що негативно впливає на виробництво м’яса й молока.

Для лікування застосовують протиящурну сироватку реконвалесцентів, для молодняку ‒ протиящурний імунолактон та імуноглобулін. Ротову порожнину промивають 2%-м розчином оцтової кислоти, фурациліну 1:5000, 2%-м розчином борної кислоти. Ерозії змащують йодгліцерином. Уражені ділянки шкіри на кінцівках очищають від бруду й змащують емульсіями антибіотиків. Застосовують серцеві засоби.

У перехворілих на ящур тварин розвивається стійка несприйнятливість до повторного зараження одним і тим самим типом і варіантом вірусу протягом 1-10 років. Однак повторне захворювання можливо за появи ящуру іншого типу. Доведена персистенція вірусу ящуру в організмі перехворілих тварин протягом року і більше.

Для активної імунізації проти ящуру є кілька ефективних моно- і полівалентних вакцин.

Раніше ми писали, як діагностують ящур.