Якщо кукурудзяний силос замінити сорго: нюанси годівлі ВРХ

Силос сорго і кукурудзяний – абсолютно різні типи грубих кормів для ВРХ. Тому, роблячи ставку на сорго як альтернативу, варто зважати на те, що доведеться залучати професіоналів із годівлі для балансування раціону.

На цьому наголошує консультант із годівлі молочної худоби Геннадій Бондаренко у своїй колонці на Аgrotimes.

Якість нейтрально-детергентної клітковини (НДК) визначається насамперед показником перетравності й вмістом неперетравної за 30 годин в рубці НДК. Саме ця неперетравна НДК (або «тирса») є головним чинником, що визначає потенціал споживання грубого корму та максимально можливу частку грубих кормів у раціоні ВРХ.

Чим вище споживання грубих кормів, тим менше концентратів (покупних кормів) необхідно вводити в раціон для його балансування, і, відповідно, тим менша вартість раціону і нижче витрати кормів на 1 кг виробленого молока. Так, із 10 кг сухої речовини кукурудзяного силосу корові водночас згодовують 1,56 кг «тирси».

Корова вагою 650 кг у середньому здатна спожити з усіма грубими кормами раціону не більше 2,5 кг «тирси», після чого вона відчуває ситість і перестає їсти.

«Отже, граничної межі споживання кукурудзяного силосу (якщо б він був єдиним видом грубих кормів у раціоні) можна досягти лише за його кількості, еквівалентній 16 кг сухої речовини», – зазначає Геннадій Бондаренко.

У силосі сорго й суданської трави значно більше «тирси»: відповідно 25,7% та 20,9%. Тому вже з 10 кг сухої речовини такого силосу в рубець корові потрапляє понад 2 кг «тирси», і в раціоні майже не залишається місця для інших грубих кормів.

«Тобто потенціал добровільного споживання силосу сорго й суданки значно менший, як порівняти з кукурудзяним силосом, – резюмує експерт. – Це збільшує рівень концентратів у раціонах, особливо для високопродуктивних тварин».