Які переваги мають різні породи корів у м’ясному тваринництві, – досвід

СТОВ «Ратнівський аграрій» утрмує племінне стадо ВРХ загальною кількістю 2255 голів. Основні породи – шотландська абердин (ангус і французькі шароле) й лімузин. Також тримають ВРХ волинської м’ясної та польської м’ясної порід.

Про те, які переваги мають різні породи корів у м’ясному тваринництві, розповів директор підприємства Валентин Бебес в інтер’ю для журналу The Ukrainian Farmer.

«Вони добре пристосувались на наших територіях, дуже гарно себе показують по середньодобових приростах і мають добрий вихід смачного дієтичного м’яса. Проте, звісно, є різниця у якісних показниках м’яса: якесь світліше за кольором, а якесь, навпаки, темніше. Аналогічна історія і з жирністю продукції»,

– зазначає Валентин Бебес.

За його словами, кожна порода має свою родзинку. Найкращий приріст дає шароле. М’ясо абердина більше схильне до мармуровості. Лімузини – це дуже дбайливі мами, високорослі тварини з добре вираженою м’язовою мускулатурою, великою відтворювальною здатністю, дають хороші середньодобові прирости й вихід м’яса на забої.

«Ця порода агресивніша, але середньодобовий приріст майже на рівні із шароле. Тож якщо корова ходить зі своїм телятком, у стайню просто так не зайдеш. Коли малечу потрібно забрати від мами, щоб ідентифікувати або провести якісь інші маніпуляції (обробки), доводиться застосовувати спецтехніку. А потім, коли телятко повертають, мама заспокоюється»,

– додає фахівець.

Нагадаємо, «Ратнівський аграрій» торік реалізував близько 100 племінних телят.