Які особливості діагностики протозоозів у індиків

У промисловому індиківництві паразитарні хвороби є нагальною проблемою. Протозоози мають певні особливості перебігу, як порівняти з хворобами вірусної та бактеріальної етіології, пише журнал «Наше птахівництво».

Зокрема, збудники мають складні біологічні цикли та механізми передавання, недосконалі серологічні методи встановлення діагнозу, трудомісткість профілактичних заходів.

Обов’язковими елементами встановлення діагнозу на кишкові протозоози є патолого-анатомічний розтин індиків різних вікових груп, дослідження посліду та зіскобів із підлоги пташників. Широко використовуються методи Фюллеборна та Дарлінга.

Для діагностування протозоозів бажано проводити вибіркові дослідження посліду від молодняку з 10-добового віку один раз на 20 діб упродовж всього технологічного циклу вирощування. Досліджувати бажано не менше 20 свіжих проб посліду.

Інтенсивність інвазії визначають методом підрахунку ооцист в 1 посліду індичат за використання камери Мак-Мастера під час проведення мікроскопії.

Як повідомлялося, індики кросу Харківський – стресостійкі та прості у вирощуванні.