Які основні перешкоди в застосуванні живих вакцин проти еймеріозів птиці

Імунопрофілактика ‒ окремий напрям у боротьбі з еймеріозами птиці, вона має на меті  індукувати новий або посилити вже набутий специфічний імунітет проти окремих видів еймерій.

Застосування більшості антикокцидійних препаратів у птахівництві не перешкоджає розвитку імунної відповіді, оскільки ооцисти все одно проникають в організм птиці, завдяки чому формується імунна відповідь. Однак рівень напруженості природно набутого імунітету є недостатнім, пише журнал «Наше птахівництво».

Для імунопрофілактики використовують два основні типи живих комерційних вакцин, які містять атенуйовані чи неатенуйовані спорульовані ооцисти різних видів еймерій. У комбінації з антикокцидійними засобами імунопрофілактика ‒ головний компонент у відновленні чутливості еймерій до програм хемопрофілактики.

Основними перешкодами у застосуванні живих вакцин є значне збільшення витрат на превентивні заходи, а також загроза формування імуносупресивних станів через перенапруження імунної системи птиці та пошкодження кишкового епітелію.

Ще один суттєвий недолік імунопрофілактики ‒ складність її проведення, що зумовлено необхідністю суворого контролю за кожною птицею, адже за неоднорідної вакцинації існує ризик інвазії еймеріями дикого типу й асинхронного розвитку імунітету.

Також слід ураховувати, що будь-яка жива вакцина може розширити видовий склад паразитичних серед поголів’я птиці еймерій. Тому визначення персистентних видів збудника в господарстві має випереджати вибір вакцини, тоді превентивні заходи будуть ефективнішими й економічно доцільнішими.