Як діагностувати бабезіоз
Для виявлення бабезій у корів потрібно відбирати мазки зі шкірно-капілярної крові. Найчастіше ‒ з кінчика вуха, досліджуючи першу краплю, бо в ній більше бабезій, ніж у крові магістральних кровоносних судин.
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
Добре зроблений мазок жовтуватого кольору, просвічується. Мазок висушують на повітрі. Його зазвичай фарбують сумішшю кількох фарб. Найширше застосовують фарбування мазка за Романовським-Гімза. Потім барвник змивають струменем води та просушують.
Мазки досліджують під імерсійною системою мікроскопа. Правильно пофарбовані мазки мають рожеве забарвлення з фіолетовим відтінком. Еритроцити зафарбовують у рожевий колір, цитоплазма лімфоцитів ‒ у синій, а їхні ядра ‒ у темно-фіолетовий. Цитоплазма одноклітинних організмів ‒ блакитного кольору, а їхні ядра ‒ темно-червоні.
На дослідженні мазків крові інколи потрібно продивитись 500-800 полів зору мікроскопа. Еритроцити, уражені бабезіями, легші за питомою вагою, тому у виготовленні мазків відтісняються на периферію чи потрапляють у кінець мазка. Тому насамперед досліджують кінець мазка. Ці методи вважаються досить ефективними за гострого перебігу бабезіозу.
За підгострого перебігу та паразитоносійства, коли паразитемія низька, ефективність мікроскопії мазків крові дещо нижча. Під час дослідження мазків важливо мати на увазі, що бабезії можуть бути в організмі тварини й без клінічного прояву хвороби, але клінічного прояву бабезіозу ніколи не буває без того, щоб у крові не виявляли збудників.
Негативний результат на мікроскопічному дослідженні мазків крові тварин не дає підстави дійти висновку, що тварина вільна від збудника. На початку хвороби в мазках крові трапляються поодинокі паразити. Їхня кількість у хворих тварин прямо залежить від перебігу бабезіозу.
Так, велика кількість паразитів у крові вказує на те, що хвороба триває вже не першу добу, і що їхня кількість більша, то важчий перебіг. Велике значення на дослідженні мазків крові мають навички дослідника.