Вольфтаріоз поширений у корів у пасовищний період

Причинами появи вольфтаріоза – поширеної хвороби у великої рогатої худоби –  є пізня кастрація, обрізання хвостів, рогів, копит, травмування шкіри та слизових оболонок.

Вольфартіоз викликають личинки сірої м’ясної мухи Wohlfahrtia magnifica, зрідка W. trina родини Sarcophagidae, які паразитують у ранах, виразках, на слизових оболонках. Хвороба поширена у пасовищний період, характеризується схудненням, виснаженням та загибеллю тварин.

Для лікування хвороби місця ураження личинками обробляють одним із інсектицидних препаратів: вольфартол, вольфазоль-Д, естразоль, леназоль, негувон тощо. Його наносять одноразово або двічі з інтервалом 5-8 днів.

Ділянки шкіри та слизових оболонок очищають від мертвих личинок і лікують мазями з антибіотиків, сульфаніламідних препаратів до повного загоєння.

Рани тваринам обробляють плівкоутворювальними препаратами (кубатол, клеол, колодій, клей БФ-6), засипають присипками з вмістом оксиду цинку, стрептоциду, ксероформу, йодоформу, гентаксану тощо.

Для зниження чисельності вольфартових мух поблизу пасовищ і ферм та запобігання зараженню тварин їхніми личинками навесні проводять профілактичне обприскування з гідропультів, дезінфекційних машин розчинами та емульсіями інсектоакарицидних препаратів (ектомін, ектопор, дибром, ціодрин, бутокс тощо).

AgroTimes