В Україні треба запровадити систему реєстрації племінних кіз на кшталт американської, ‒ думка

В Україні треба запровадити систему реєстрації племінних кіз на кшталт американської, де зафіксовано племінні можливості кожного цапа.

У цьому переконана Лариса Гурова, власниця домашньої ферми «Ого-го кози-кози», пише журнал The Ukrainian Farmer.

На думку фермерки, для оцінювання і внесення тварин до реєстру слід створити професійну спілку, яка залучала б до цього суддів, навчених бонітувальників. За приклад можна взяти систему організації такої справи у Польщі. Ця країна досі запрошує до себе бонітувальників із Нідерландів або Америки, де майбутніх суддів навчають понад три роки.

Натомість просто завозити сперму і запліднювати нею кіз ‒ не вихід, вважає Лариса Гурова, адже ніхто не оцінює потомство. Отже, не відбувається розвиток козівництва.

Лариса Гурова створила українську коротковуху козу. Цю породу внесено до класифікатора для реєстрації разом.

«Щоб породу внесли до класифікатор, потрібно пройти апробацію, а для цього треба мати понад 1 тис. голів кіз, ‒ наголошує вона. ‒ У цьому і проблема: в Україні небагато ферм із таким поголів’ям, а українськими породами взагалі ніхто не хоче опікуватись. Узагалі вітчизняне козівництво, і племінна справа зокрема ‒ на рівні кам’яного віку. Ми й досі працюємо за старими совковими нормами».

За словами Лариси Гурової, в Європі, наприклад, немає поняття «племрепродуктор». Натомість існує поняття «племінна тварина», незалежно від їх кількості у господарстві, ‒ головне, що її високо оцінили.

«У нас же для отримання статусу племрепродуктора треба мати 30 кіз і чотирьох плідників певної породи, ‒ зазначає вона. ‒ Я вже не кажу про те, що ми не маємо виставок, системи оцінювання кіз. Та й у цілому немає зацікавленості розвивати селекцію кіз цивілізовано».