В Україні різко впала прибутковість виробництва молока

У квітні Український молочний індекс (УМІ), що відображає прибутковість виробництва молока, знизився на 13,3%. Це найрізкіше падіння з лютого 2015 року.

Про це пише на своїй Фейсбук-сторінці  економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

У квітні 2017 року УМІ знизився на 2,9%, 2016 року взагалі не змінився, 2015 року зріс  на 7%.
 
З точки зору прибутків від виробництва молока, гіршим за квітень 2018 року був лише квітень 2015 року, зазначає експерт. «Більше ніколи в історії професійних виробників молока вони не заробляли так мало, як у квітні 2018 року, – наголошує він. – І це вже є проблемою, адже наступний місяць не гарантує припинення темпів падіння прибутковості. Більше того, в травні, як правило, прибутки виробників молока падають».
 
За перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо порівнювати їх із середніми за шість років за аналогічний період, то падіння склало 6,3%.
 
Найбільшим викликом для молочників стають корми, і тут потрібно максимально залучати альтернативні можливості з використання джерел білку, щоб не втратити прибутковість протягом періоду низьких цін на молоко, підкреслює Андрій Ярмак.

Так, ціна на молоко за підсумками перших чотирьох місяців 2018 року знизилася на 6,7%, однак за цей же період ціни на кормовий концентратний мікс для молочного тваринництва зросли на на 32,9%.
 
Найбільшою проблемою молочників був соняшниковий шрот. Цього року ціни на нього підскочили на 80,2%. При тому, що за аналогічний період минулого року ціни на шрот соняшника не змінювалися взагалі, зазначає економіст ФАО.
 
Тому фермери зараз змушені шукати заміну соняшниковому шроту в раціонах. Непоганим варіантом тут стає фуражна пшениця, яка за звітний період подорожчала найменше з кормових компонентів – лише на 6,3%, вважає Андрій Ярмак. Зараз це – найдешевший кормовий компонент на ринку, який у грудні 2017 року коштував дорожче за соняшниковий шрот. Кукурудза також стала доступнішою на фоні шротів.
 
Традиційно найдорожчий компонент – соєвий шрот – теж досить відчутно зріс у ціні – більше, ніж на 2,1 тис. грн./тонна.

AgroTimes