Узбекистан: на що орієнтуватися українським експортерам молочної продукції

Узбекистан значною мірою залежить від імпорту молочної продукції. Основними постачальниками є росія, білорусь, Іран і Казахстан, тоді як Україна входить у десятку найбільших постачальників сирів.
Про це розповіла радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Ольга Гвоздьова, пише Інфагро.
Молочна продукція є традиційною частиною раціону в Узбекистані, зокрема популярні ферментовані напої: кефір, айран і біфідок. Найшвидше зростають категорії готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступову диверсифікацію споживчих уподобань.
«Середній вік населення ‒ 29 років, ‒ зазначила Ольга Гвоздьова. ‒ При цьому рівень урбанізації ‒ лише 51%, і це впливає на дистрибуцію по країні, на певні проблеми з логістикою, особливо продуктів, котрі швидко псуються чи потребують холодної логістики».
На переконання директора агентства Інфагро Василя Вінтоняка, українським виробникам доцільно зосередитись на експорті до Узбекистану продукції з високою доданою вартістю, оскільки саме цей сегмент забезпечує найкращі можливості для сталого виходу на ринок.
Стрімке зростання ринку країни, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить її найбільшим потенційним споживачем молочних продуктів у регіоні.
Між Україною й Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, яка забезпечує нульову ставку мита для продукції з українським сертифікатом СТ-1.
«Наразі 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану», ‒ наголосила сертифікована консультантка з питань експорту до ЄС, технічного регулювання та доступу до закордонних ринків Галина Перепелиця.
Регуляторна система Узбекистану активно оновлюється, зауважила вона: у 2023 році скасовано низку застарілих технічних регламентів, натомість введено нові санітарні норми та систему оцінки безпечності. Особливу увагу приділено сертифікації Halal (власна національна система діє з травня 2023 року), а також маркуванню «Фойдалілік Бєлгісі» (Знак корисності), що класифікує продукти за рівнем поживної цінності.
Раніше ми писали про особливості експорту молочної продукції до Бангладеш.