У чому різниця дії гепатопротекторів і гепатомодуляторів на печінку птиці

Для підтримання функціонального стану печінки в птиці активно застосовують гепатопротектори та гепатомодулятори. Попри певну подібність цілей, ці групи засобів мають усе ж таки різні механізми дії, пише журнал «Наше птахівництво».

Так, гепатопротектори спрямовані насамперед на профілактику пошкоджень печінки, зумовлених токсинами, мікотоксинами, оксидативним стресом та іншими несприятливими чинниками. До найпоширеніших активних компонентів належать екстракт артишоку, розторопша плямиста, вітамін Е у поєднанні з селеном, а також амінокислота метіонін.

Гепатомодулятори, навпаки, акцентують на активній регуляції метаболічних процесів. Вони здатні стимулювати функціонування гепатоцитів, покращувати взаємодію печінки з мікробіотою кишківника та підвищувати загальну ефективність обміну речовин. Приклади таких сполук ‒ пребіотики (мананолігосахариди), екстракт куркуми, розмарин, органічні кислоти (лимонна, мурашина).

Отже, спільне застосування гепатопротекторів і гепатомодуляторів печінки може забезпечити і захисний ефект, і активну оптимізацію функціонування печінки. Це особливо важливо в періоди стресу, вакцинацій, зміни кормових раціонів або тривалого впливу негативних зовнішніх чинників.

Як повідомлялося, печінка відповідає за 11% загального синтезу білків у організмі птиці.