Тваринництво

Смертність птиці від лістеріозу може сягати 40%

Переважна більшість захворювань інфекційної природи в птиці, що перебігає з нервовим синдромом, мають вірусну природу, проте в деяких випадках хворобу здатні спричиняти бактеріальні збудники. Один із таких найнебезпечніших бактеріозів ‒ лістеріоз, пише журнал «Наше птахівництво».

Це інфекційне зооантропонозне захворювання уражує центральну нервову систему птиці з розвитком септичних явищ.

Збудник лістеріозу ‒ бактерія Listeria monocytogenes. До неї чутливі кури, гуси, качки й індики. Основним резервуаром збудника є гризуни. Зараження відбувається аліментарним шляхом. Хворіє птиця різного віку, але найчастіше ‒ молодняк.

Лістеріоз проявляється спорадично, рідше ‒ у формі епізоотії. Захворюваність сягає 60%, смертність ‒ до 40%. Для хвороби характерна стаціонарність у зв’язку з лістеріоносійством і тривалим збереженням збудника в довкіллі.

У курчат 2-6-місячного віку лістеріоз перебігає надгостро, у дорослої птиці ‒ гостро. Для надгострого перебігу характерна раптова загибель молодняку. В затяжних випадках у курчат та індичат фіксують пригнічення, відмову від корму, опускання крил, викривлення шиї, кон’юнктивіт, риніт, діарею, паралічі крил, ніг, м’язів шиї. В індичат нервові явища менш виражені. У гусят 2-4-тижневого віку лістеріоз перебігає надгостро, безсимптомно, з раптовою загибеллю. У гусят старшого віку спостерігають пригнічення, сонливість, неспроможність триматися на ногах, викривлення шиї, кон’юнктивіт, діарею. Стан пригнічення нерідко змінюється збудженням.

За гострого перебігу лістеріозу виражені зміни можуть бути відсутні або обмежуватися повнокров’ям паренхіматозних органів і крововиливами. Птиця виснажена, в грудочеревній порожнині скупчується транссудат, паренхіматозні органи набрякають, виникають вогнищеві некрози в печінці, селезінці, серцевому м’язі, серозно-фібринозний перикардит, катаральний ентерит, гранульоми й некротичні вогнища в сліпих відростках, можливий розрив м’язів серця.

Як повідомлялося, збудник лістеріозу тривалий час життєздатний у зовнішньому середовищі.