Сіно і сінаж люцерни суттєво відрізняються за хімічним складом і поживністю

В інтенсивній технології годівлі жуйних тварин головними видами корму, які виготовляють із люцерни, є сіно і сінаж, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Сіно люцерни – це типовий грубий корм. Воно нормалізує рубцеве травлення, стимулює розвиток мікрофлори передшлунків, є джерелом протеїну, цукру, структурних вуглеводів і каротину для жуйних.

Люцерновий сінаж можна позиціонувати як соковитий молокогінний корм, джерело високоперетравного протеїну, органічних кислот.

За хімічним складом і поживністю сіно і сінаж люцерни суттєво відрізняються. На перший погляд, у натуральному кормі люцернове сіно має потужнішу поживність майже за всіма показниками, ніж сінаж. Однак волога не має поживної цінності, і, якщо перерахувати сінаж на суху речовину і порівняти з відповідним показником люцернового сіна, сінаж набуває переваги перед сіном. Його суха речовина утримує більше перетравного протеїну – майже на 15% більше обмінної й на 22,9% чистої енергії лактації. У сінажі менше нагромаджується нейтральнодетергентна і кислотнодетергентна клітковина.

Отже, люцерновий сінаж має перевагу щодо нагромадження енергії та білка. Він перетравлюється краще і швидше за сіно, чим і зумовлено його вплив на організм як молокогінного засобу.