Роботів-доярів варто додавати зі збільшенням поголів’я корів, ‒ досвід

Роботизоване доїння ‒ чимала інвестиція, тому без додаткового підтримання держави такі проєкти реалізувати досить важко.

На цьому в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer наголосив Олексій Дзюба, голова фермерського господарства «Озон» (Сумська область).

«Ми в основному профінансували себе за кошти рослинництва, ‒ зазначив він. ‒ Переваги очевидні ‒ вивільнення великої кількості робочого часу, який можна використати для інших справ, передбачувана і стабільно висока якість молока, більше заощадження електроенергії й води, часткове закриття актуального кадрового питання».

Господарство відчуло зміни в якості товарного молока, щойно перейшло з молокопроводів на автоматизоване доїння ще сім років тому.

За словами Олексія Дзюби, краща підготовка до доїння, якісне промивання обладнання, унеможливлення потрапляння нетоварного молока в основний резервуар, поліпшення умов утримання і загального стану здоров’я корів однозначно позитивно вплинули на якісні показники.

«Наше молоко ‒ екстракласу, з низьким умістом мікрофлори (50-55 тис. бактерій в 1 мл) і соматичних клітин (67-80 тис. клітин в 1 мл), ‒ зазначив він. ‒ Нові доїльні роботи мають функцію проміжної дезінфекції, тому очікуємо ще кращих показників».

У 2023 році «Озон» реалізував уже другий проєкт автоматизованого доїння.

«Такі проєкти технічно можливо реалізовувати поетапно, додаючи роботів-доярів мірою збільшення поголів’я на фермі», ‒ поділився досвідом Олексій Дзюба.