Просушування люцерни теплим повітрям забезпечить поживний корм для корів

Попри значні переваги люцерни як корму для молочних корів, процес її заготівлі має певні ускладнення. Оскільки рослина бідна на цукри, її важко консервувати, тому в Україні віддають перевагу сінажуванню з унесенням консерванту.

Натомість є інший чудовий спосіб заготівлі люцерни ‒ сушіння, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Втім, через неодночасне висихання листочків і стебел люцерна тривалий час перебуває під сонцем, і внаслідок цього під час підбирання, перегортання, згрібання та тюкування втрачає багато листочків, у яких міститься основний протеїн. Відповідно його кількість у сіні є меншою, ніж на живій рослині.

Натомість заготівля сіна методом просушування теплим повітрям дозволяє підбирати на полі рослини з вологістю 25-30%, коли листочок ще тримається на стеблі, тюкувати й активно вентилювати теплим повітрям тюки в установках для просушування сіна.

Після швидкого видалення вологи з тюка припиняються всі негативні процеси: утворення плісняви, розкладання поживних речовин, і зберігається енергетична цінність люцерни.

Отриманий продукт може зберігатися кілька років, не потребує подрібнювачів чи нарізачів перед роздаванням тваринам.

Якісна люцерна задовольняє потреби в годівлі молочних корів краще за будь-який інший корм: вона має нижчий уміст клітковини, ніж трави. Отже, засвоюваність її клітковини теж знижується повільніше, і корова споживатиме більше корму.

Люцерна ‒ джерело повноцінного за амінокислотним складом протеїну, каротину. У сіні люцерни, зібраному у фазу бутонізації, міститься до 10% білка, а у висушеному листі ‒ до 20%. Крім того, у складі люцерни багато вітамінів, фосфору й кальцію.

Люцерна, висушена під дією теплого повітря, ‒ ідеально структурований корм для рубця корови, в якому зберігається на 40-45% більше перетравного протеїну, ніж у сіні, отриманому під сонцем, чи сінажем. Збережений у люцерні протеїн на рівні 23-24% гарантує менше використання шротів.