Плюси й мінуси ліпідної оболонки бутирату

Бутират, захищений ліпідною оболонкою, частково справляється зі своїм завданням доставляти масляну кислоту в кишківник тварини, але має низку недоліків. Найголовніший критерій, який повинні враховувати виробники під час вибору бутирату, – ефективність добавки, яка умовно вимірюється у відсотку масляної кислоти, здатної досягти кишківника.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Ліпідна оболонка необхідна для захисту масляної кислоти, що легко дисоціюється під дією pH шлунку. А для розкриття свого потенціалу вона має надійти в кишківник в недисоційованому вигляді.

Дійсно, жирова капсула частково захищає масляну кислоту, і певна її частка потрапить у верхні відділи тонкого кишківника. Однак як господарство вводитиме добавку на основі бутирату в жировій оболонці в корми? Жир здатен витримати температуру 47-65 °С, тоді виробництво кормів за допомогою екструдування, коли температура сягає 100-120 °С, під сумнівом.

За введення добавки в корми для птиці є ускладнення: для розщеплення жиру необхідна ліпаза, активність якої в молодняку вкрай низька. Тому можуть виникнути проблеми з вивільненням бутирату, частина якого транзитом пройде через організм.

Одна з основних дій інкапсульованого бутирату полягає в контролі сальмонели, проте для досягнення значного ефекту в боротьбі зі збудником дозування препарату має бути високим. Через дорожнечу подібних добавок виробники навмисне занижують норми введення до 250-500 г/тонна, тоді як у дослідах, що доводять ефективність, кількість препарату може доходити до 3 кг.

Бутирати, захищені ліпідною оболонкою, не здатні збільшити засвоюваність поживних речовин із кормів, хоча цей чинник – один із найважливіших у господарствах, де немає якісної кормової бази. Жирова оболонка в таких продуктах може негативно впливати на смакові якості кормів, погіршуючи їхнє споживання. Також за допомогою жиру не завжди можна замаскувати неприємний запах бутирату.

Як повідомлялося, застосування бутиратів без захисту недоцільне.