Плюси й мінуси трьох варіантів утримання ВРХ на глибокій солом’яній підстилці

Утримання великої рогатої худоби на глибокій незамінній солом’яній підстилці дозволяє спростити видалення гною й активно використовувати тепло соломи, що пріє.

При цьому треба врахувати плюси й мінуси різних варіантів компонування будівель.

За першого варіанта утримання ВРХ кормовий стіл розташовано посередині корівника, тварини споживають корм безпосередньо з підстилки. На вигульний двір вони потрапляють теж із зони, що заповнена підстилковим матеріалом. Уразі облаштування корівника таким чином виникають такі проблеми:

– для комфортного утримання тварин на підстилці треба регулярно додавати нову солому – до 5-7 кг на добу на голову. В результаті збільшується товщина цього шару й виникають нові технологічні проблеми;

– для збільшення товщини робочого шару підстилки половину загону роблять нижчим за рівень вигульних майданчиків. Однак у зону підстилкового матеріалу легко можуть потрапити опади з вигульного двору;

– на відстані 1,2-1,8 м уздовж кормового столу виникає зона підвищеної забрудненості, бо тварини найчастіше випорожнюються під час їжі. Ця зона буде непридатна для відпочинку й підвищує витрату соломи;

– зміна рівня підстилки змушує шукати рішення по зміні рівня кормового столу, бо якщо підстилку не прибирати, вона зрівняється з рівнем столу і потім стане вищою. А це призведе до труднощів у годівлі тварин: після 3-4 місяців експлуатації висота підстилки збільшиться, і тваринам стане незручно споживати корм із кормового столу.

Другий варіант утримання ВРХ дозволяє розв’язати проблему різниці висот формування брудної зони. Проте виникають нові питання:

– на місці зони забруднення створюється кормогнойовий прохід, який потрібно регулярно чистити;

– кормогнойовий прохід за однакової кількості тварин вимагає додаткових інвестицій у площу будівлі й додаткових витрат на бетон;  

– вихід на вигульний майданчик здійснюється через зону відпочинку, а це додатковий бруд і витрата підстилкового матеріалу, особливо в дощ.

У третьому варіанті утримання ВРХ головне – застосування кормогнойового проїзду, тобто поєднання кормового столу й кормогнойового проїзду. За такого варіанта утримання тварини годуються не з кормового столу, а з годівниць.

Цей варіант фактично усуває всі перелічені вище проблеми:

– висота підстилки в 1 м і більше не заважає тварині споживати корм і пересуватися;

– пересування тварин на вигульний двір здійснюється через кормогнойовий проїзд, який регулярно очищається;

– роздавання корму та чищення гною можна здійснити одним проходом;

– у теплу пору року можна перекривати виходи в зону підстилкового матеріалу, і тварини перебуватимуть тільки на вигульних дворах і годуватимуться з кормогнойового проїзду.

Недоліком такого облаштування корівника є необхідність регулярного очищення годівниць.

AgroTimes