Органічні кислоти в годівлі птиці не спричиняють стійкість мікроорганізмів до них

Одним із найефективніших заходів боротьби з мікроорганізмами й грибами є коротколанцюгові органічні кислоти ‒ природні метаболіти, що асимілюються в організмі, приносячи користь у вигляді додаткової енергії.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
Коротколанцюгові кислоти пов’язані з антимікробною активністю. Вони бувають:
• прості монокарбонові кислоти (мурашина, оцтова, пропіонова, масляна);
• карбоксильні кислоти з гідроксильною групою (молочна, яблучна, винна й лимонна);
• коротколанцюгові карбонові кислоти, що містять подвійні зв’язки (фумарні та сорбінові).
Ефективність дії підкислювачів підвищується, коли ці препарати містять декілька кислот. Вони діють комплексно у верхній частині кишківника птиці, зокрема у волі, залозистому і м’язовому шлунках, знижують рН вмісту та посилюють природний бар’єр певного відділу кишківника.
Після застосування підкислювачів збільшується кількість корисної мікрофлори кишківника курчат, пригнічується ріст і розвиток умовно-патогенної та патогенної мікрофлори (Salmonella, E. coli), а також збудників плісняви в кормах.
У кишківнику курчат органічні кислоти пригнічують гнильні процеси, активізують роботу ензимів і поліпшують травлення. В результаті підвищується загальні резистентність організму курчат, пришвидшується їх ріст і збереженість.
Тривале використання органічних кислот у годівлі птиці не викликає стійкості до них мікроорганізмів.
Органічні кислоти також чинять антиоксидантну й нейротропна дію в організмі тварин, нормалізують енергетичний обмін, процеси біосинтезу та загальний фізіологічний стан.