Низька газопроникність шкаралупи часто збільшує смертність ембріонів

У період інтенсивного використання кисню зародками є потреба в підвищенні газопроникності шкаралупи інкубаційних яєць.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Після знесення яйця в ділянці його тупого кінця починає утворюватися повітряна камера. До неї потрапляє повітря з навколишнього середовища, однак через деякий час склад газів повітряної камери змінюється внаслідок обмінних процесів у заплідненому яйці. Так, уміст кисню поступово зменшується, а вуглекислого газу ‒ збільшується. Тобто ще до інкубації яєць склад газів повітряної камери відрізняється від складу газів повітря.

Під час інкубації газовий склад повітряної камери змінюється так, що в момент прокльовування ембріоном підшкаралупної оболонки її атмосфера містить у середньому 16,2% кисню та 3,8% вуглекислого газу. За той час, доки ембріон дихає у повітряній камері, накопичується вуглекислий газ і знижується вміст кисню.

Отже, дихання легенями до накльовування шкаралупи й навіть у перший час після нього відбувається за несприятливих умов: уміст кисню в повітряній камері майже вдвічі менший, а відсоток вуглекислоти ‒ у 200 разів більший від атмосферного.

Тому низька проникність шкаралупи часто стає причиною підвищення смертності ембріонів саме в період переходу на легеневе дихання: різке збільшення потреби зародка в кисні й низька реальна можливість задовольнити її зумовлює в них асфіксію, яка може виявитися летальною.

Загибель зародків від асфіксії можна діагностувати на розтині відходів інкубації за фіолетовим кольором шкіри ембріонів, підшкірним і потиличним набряками, неправильним положенням у яйці тощо.

Раніше м писали, чим обробляти шкаралупу інкубаційного яйця для підвищення газопроникності.