Мікотоксини: достатньо малої дози в кормах, аби зашкодити свиням

Навіть дуже низький рівень зараження корму мікотоксинами негативно впливає на здоров’я свиней, посилюючи первинні бактеріальні та вірусні інфекції. Вони кооперуються з бактеріальними інфекціями й тим самим посилюють їхню дію.

Так, інтоксикація організму мікотоксином Т-2 (тріхотеценовий мікотоксин, який продукують плісняві гриби роду Fusarium) призводить до розвитку некрозу кишкових тканин і виникнення діареї у свиней.

Ці ефекти дуже специфічні, але мікотоксини також мають чимало неспецифічних проявів, як, наприклад, погіршення показників продуктивності.

Особливу небезпеку становить фумонізин B1 (FB1). Він належить до сімейства мікотоксинів, що продукують цвіль Fusarium verticillioides, яка зазвичай уражує  кукурудзу. Є канцерогеном. У свиней токсин уражує серцево-легеневу систему, спричиняє набряк легенів, а також ураження печінки й підшлункової залози.

Схожі у своїй згубній дії й інші мікотоксини. Афлатоксини негативно впливають на перебіг інкубаційного періоду й посилюють тяжкість дизентерії у свиней, спричиненої Brachyspira hyodysenteriae.

Дезоксиніваленол (ДОН) у концентрації 2,5-3,5 мг/кг підвищує тяжкість легеневих уражень і спричиняє падіж тварин, інфікованих репродуктивно-респіраторним синдромом свиней, а також загострює вірусні навантаження за цирковірусу 2-го типу.

Охратоксин А в концентрації 75 мкг/кг корму загострює вірусні навантаження за цирковірусу 2-го типу.

AgroTimes