Майже половина корів хворіє на субклінічний мастит після родів

Лікувально-профілактичні протимаститні заходи в період сухостою корів сприяють зменшенню кількості гострих, хронічних і субклінічних маститів уп’ятеро-вшестеро, післяродових маститів – утричі, звільненню молочної залози від патогенних мікроорганізмів і зменшенню вибракування тварин — у 2,9 раза.

Запуск корів в один день дозволяє не лише провести санацію молочної залози в період сухостою, а й додатково за лактацію одержати до 12,5% молока.

Захворювання корів на субклінічний мастит у період запуску проявляється клінічно під час сухостою у 25% і після родів – майже у 50% корів.

У період запуску, сухостою та після родів у корів спостерігається зниження природної резистентності організму. Поряд із нормальним перебігом імунологічних змін у ці періоди посилюються й аутоімунні процеси, які збільшують ризик виникнення захворювань, зокрема й маститу. Також запуск і роди є фізіологічним стресом для організму високотільних корів.

Через запальний процес у молочній залозі сухостійних корів секреторна тканина уражених чверток вимені не розвивається й не відновлюється, утворення та нагромадження в них молозива не відбувається, знижується молочна продуктивність корів у наступну лактацію.

Якість молозива погіршується, в ньому відсутній інгібітор трипсину – антитрипсін, унаслідок чого імуноглобуліни не надходять у кров телят, а перетравлюються в кишківнику. Це призводить до зниження природної резистентності організму молодняку, виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів або навіть загибелі телят.

AgroTimes