Козівництво потребує більш системної підтримки

Козівництво до початку повномасштабного вторгнення почало стрімко розвиватись, але нині спостерігається припинення нарощування поголів’я, закриття ферм. Так, на початок 2025 року налічувалося близько 250 тис. голів кіз, що на 15% менше, ніж у 2021 року.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Наталія Якименко, заступниця голови ГС «Вівчарство та козівництво України».

Обсяг виробництва козячого молока з 2019 року скоротився з 200 тонн до 151,8 тонн у 2023 році.

Однак ситуація поступово стабілізується, стверджує вона.

На думку Наталії Якименко, розвиток козівництва поки що хаотичний і не організований.

«Більшість поголів’я утримується у приватному секторі, ‒ зазначає вона. ‒ Переважно в Україні розвивається молочне козівництво з подальшим переробленням на сир або інші молочні продукти. На жаль, м’ясного напряму в нас немає через низку проблем, але, на мою думку, ми тільки на початку становлення козівництва, і ще багато питань маємо вирішити».

Завдяки плідній співпраці асоціацій і Мінагрополітики вперше з часів незалежності України вдалося у 2021 році запровадити для козівників державну дотацію ‒ 1 тис. грн на козоматку, підкреслює Наталія Якименко. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році фінансування припинили. А торік дотації поновили, збільшивши до 2 тис. грн на голову. Це допомогло фермерам частково компенсувати витрати на утримання тварин, зауважує вона.

«Однак галузь потребує більш системної підтримки, зокрема в галузі ветеринарного контролю та реєстрації тварин, ‒ вважає експертка. ‒ Окремо треба розбирати питання розвитку генетики. З огляду на низку законодавчих змін, які дають змогу малим фермерам гідно продавати продукцію, зокрема козині сири, настає час приводити козівництво в Україні до певних стандартів, якщо ми хочемо розвивати галузь».