Кормові ферменти для тварин руйнують розчинну клітковину, що ускладнює всмоктування

Ферменти полегшують підбір кормів для тварин, дозволяють працювати з будь-якими типами раціонів, використовувати дешевші корми й отримувати добрі результати.

Ефективність ферментів як каталізаторів залежить від багатьох умов, тому для раціонального застосування треба знати їхні основні ознаки й особливості.

Усі травні ферменти належать до класу гідролаз. Загальною ознакою гідролаз є те, що вони каталізують реакції гідролізу, під час яких складні сполуки розщеплюються на прості.

До гідролаз належать усі ферментні препарати, які застосовують для підвищення ефективності використання поживних речовин комбікорму – це в основному амілолітичні, протеолітичні, пектолітичні, цитолітичні й целюлозолітичні ферменти.

Специфічні ензимні комплекси здатні руйнувати антипоживні речовини корму, наприклад некрохмалисті полісахариди (b-глюкани, пентозани, клітковину). Потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, вони знижують засвоюваність ендогенних травних ферментів.

Якщо ж до комбікорму додати ферменти, що гідролізують клітковину, вони починають працювати в кишках разом із ферментами тварин, відкривають доступ до цінних поживних речовин, які в гіршому випадку були б втрачені для організму.

Крім цього, зерно пшениці, ячменю, вівса та жита містить велику кількість розчинної клітковини, що має антипоживний чинник. Розчинна клітковина утворює в кишках гель високої густини, в результаті чого знижується активність власних ферментів організму, ускладнюються процеси всмоктування, зростає небезпека розвитку хвороботворних мікробів.

Цим негативним явищам можна запобігти, додаючи кормові ферменти, які руйнують розчинну клітковину, знижуючи таким чином густину вмісту кишок.

Треба мати на увазі, що на ранніх стадіях розвитку та під час стресів нормальна секреція травних ферментів пригнічується.

AgroTimes