Комбінація загального та локального обігріву в пташнику скорочує енерговитрати на 20-30%

Пристрої повітряного обігріву на основі рідкого теплоносія підвішують безпосередньо у пташнику. Вони працюють за принципом дії водяного калорифера. Як теплоносій також найчастіше використовують воду.

Гарячу воду для обігрівачів отримують в окремих котельних агрегатах, що працюють на газі або рідкому паливі. Хоча коефіцієнт корисної дії таких обігрівачів менший, а капітальні витрати більші, ніж за застосування обігрівачів прямого обігріву, проте їх перевагами є краще підсихання підстилки, більша безпека, відсутність викидів продуктів горіння палива в повітряне середовище пташника.

Водночас системам повітряного обігріву тією чи іншою мірою властиві такі недоліки, як:

– концентрація основної маси тепла не в зоні перебування птиці, а у верхній частині пташника, що зменшує загальну ефективність використання теплової енергії у пташнику, незважаючи на високий ККД обладнання;

– у пташнику нагрівається в основному повітря. Підлога та підстилка ж прогріваються недостатньо, що призводить до підвищення її вологості, погіршення мікроклімату в пташнику, показників розвитку та якості тушок курчат-бройлерів.

Комбінація загального та локального обігріву значною мірою усуває згадані недоліки. Як засоби локального обігріву зазвичай використовують електро- та газові брудери, пристрої на основі ламп інфрачервоного випромінювання, електрообігрівні панелі, електро- або водообігрівні підлоги.

Таким чином створюється необхідний температурний режим тільки в окремих зонах пташника, в інших же його частинах підтримують температуру на 4-7 °С нижче.

У холодний період року комбінація загального та локального обігріву скорочує енерговитрати на обігрів птиці у початковий період вирощування на 20-30%. У теплий же період у деяких випадках можна взагалі обійтися без загального обігріву. При цьому водночас істотно збільшуються капітальні витрати.

AgroTimes