Із 1 га мікроводоростей можна виробити 47 тис. л дизпалива

Скласти конкуренцію ріпакові як сировині для виробництва біопалива можуть мікроводорості, пише журнал «Наше птахівництво».

З мікроводоростей можна отримувати різні види поновлюваного біопалива: метан за анаеробного зброджування біомаси; біодизель з олії; біоводень, що виробляють фотобіологічним способом.

Біомасу мікроводоростей можна вирощувати в промислових фотобіореакторах або ж виділяти їх із прісних і морських водойм.

Біодизель зараз виробляють із олій і жирів, а в США, Канада, Нідерланди, Іспанія, Нова Зеландія й інші країни орієнтуються на його виробництво з мікроводоростей. Вони мають відпрацьовані технології їх вирощування, будують біопаливні заводи. Так, із 1 га можна отримати до 1,2 тис. л ріпакової олії або 95 тис. л олії з мікроводоростей і виробити понад 47 тис. л дизпалива.

Найперспективнішою для цього є водорість Botryococcus braunii (ботріококус браунії). Вона здатна накопичувати вуглеводні в клітинній стінці ‒ містити до 75% сухих речовин. Після збирання водоростей вуглеводні легко відокремити екстракцією розчинником або методом відгонки. Отримана речовина подібна дизельному пальному й гасу.

Крім олії, біомаса мікроводоростей містить значну кількість протеїнів, вуглеводнів та інших корисних речовин. Тому після отримання біопалива відпрацьована біомаса може бути використана як корм. Частина її також може піти на виробництво метану в анаеробному метантенку. Своєю чергою, з метану можна виробляти електричну енергію для продукування біомаси мікроводоростей. Надлишок енергії можна подавати в мережу.

Як повідомлялося, в Сінгапурі створили сир із мікроводоростей.

Довідка

Мікроводорості ‒ одноклітинні фотосинтезувальні організми, що перетворюють сонячну енергію на біопаливо, харчові продукти, корми й біологічно активні компоненти.