Інокулянт для силосування сприяє успішній ферментації

Псування кормових культур, які зберігаються у вигляді силосу, починається під час збирання врожаю і триває до повної ферментації. Ферментативні бактерії перетворюють рослинний цукор на молочну кислоту, щоб знизити рівень рН силосу до рівня, достатнього для припинення росту гнилісної мікрофлори, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Низький рівень доступного цукру сповільнює ферментацію. Чим швидше досягається кінцевий рівень рН, тим більше зберігається кормової цінності. І гнилісна, і зброджувана флора використовує рослинний цукор для продукування різних кислот, тому вони конкурують між собою. Ступінь збереженості кормової цінності залежить від виду наявних бактерій і кількості доступного цукру.
Сучасні технології дають змогу контролювати ферментацію за допомогою силосних інокулянтів із відбірними штамами високопродуктивних ферментативних бактерій, яких не існує у природних умовах. Інокулянт для силосування ‒ головний чинник успішної ферментації.
Та бактеріальні препарати не можуть виробляти достатньо молочної кислоти, якщо немає потрібної кількості цукру. Саме тому треба додавати ферменти, що розщеплюють клітинні стінки й вивільняють достатню кількість цукру для підтримання максимального продукування кислоти.
Як повідомлялося, вологість силосної сировини впливає на популяцію епіфітних мікробів.