Деякі високовуглеводні раціони провокують у птиці синдром ожиріння печінки

Один із найпоширеніших наслідків порушення роботи печінки птиці з економічними наслідками ‒ синдром ожиріння печінки, пише журнал «Наше птахівництво».

Печінка виконує численні головні функції у накопиченні та перетворенні метаболітів. У птиці вона відіграє важливу роль у синтезі й обміні ліпідів, зокрема тому, що ліпогенез відбувається переважно в печінці, на відміну від ссавців. Ліпогенез de novo складається з тих метаболічних шляхів, які беруть участь у синтезі тригліцеридів із неліпідних попередників, найчастіше з харчових вуглеводів.

Високоенергетичні раціони, що використовують у промисловому птахівництві, як-от високовуглеводні, стимулюють печінковий ліпогенез. За деяких із цих режимів годівлі у птиці виникають патологічні стани, зокрема синдром жирової дистрофії печінки й нирок.

Синдром ожиріння печінки, який є передвісником геморагічного синдрому жирового переродження печінки, найчастіше можна побачити в курей яєчного напряму за кліткового утримання.

Геморагічний синдром жирового переродження печінки ‒ неінфекційне захворювання, що характеризується надмірним накопиченням жиру в печінці та черевній порожнині, в результаті призводить до розриву печінки, крововиливів і раптової смерті курей унаслідок внутрішньої кровотечі.

Так, у одному епідеміологічному дослідженні 40% смертності курей за кліткового утримання було пов’язано з жировою геморагічною дистрофією печінки. Також дослідження показало, що синдром ожиріння печінки може виникати й у системах безкліткового утримання, але з меншою частотою, ніж у кліткових. Загальна смертність через жирову дистрофію печінки зазвичай не перевищує 5%.