Аквакультурна спільнота обговорила нагальні проблеми з керівництвом Мінагрополітики

Питання виробництва якісного і безпечного продовольства, зокрема української рибної продукції, сьогодні в пріоритеті у Мінагрополітики.

На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час наради щодо перспектив розвитку аквакультури з представниками галузі.

При цьому він зазначив, що український рибогосподарський сектор потребує суттєвої оптимізації. Насамперед у сфері державного сектору управління, спрощення ведення бізнесу, зменшення корупційних ризиків у галузі і встановлення цивілізованої системи простежуваності рибної продукції.

План відродження потенціалу рибної галузі відбувається за дефіциту бюджету, який не дає змоги провести реформи у повному обсязі.

Учасники зустрічі, зокрема, обговорили складність орендних відносин в аквакультурі. Особливо гостро проблема стоїть в царині оренди частин рибогосподарських водних об’єктів та акваторії моря. З моменту набрання чинності галузевих законів, що регламентують порядок надання в оренду частини водойми, жоден суб’єкт аквакультури не уклав такий договір, а це основа садкової аквакультури та марикультури.

Проблемою аквакультури також є правила користування гідротехнічними спорудами рибогосподарських технологічних водойм. З набранням чинності нової редакції Закону «Про оренду державного та комунального майна» суб’єкти аквакультури взагалі втратили право на оренду таких гідроспоруд. Але використання рибницьких ставків неможливо без експлуатації гідроспоруд, тому серед найефективніших рішень – передання цих технічних об’єктів на приватизацію рибникам.

Аквакультурна спільнота також вважає наявну систему оподаткування для сфери рибництва несправедливою і вона потребує перегляду. Так, суб’єкт аквакультури змушений сплачувати за землю, за оренду водного об’єкту, за гідротехнічні споруди, за спецводокористування тощо. Водночас інші аграрії сплачують лише за оренду землі, а дохід отримують щорічно, на відміну від суб’єктів аквакультури, які збирають урожай здебільшого один раз на два-три роки.

Крім того, учасники зустрічі піднімали питання кормів для риби та їхньої сертифікації, фінансування рибогоспосподарської науки, взаємовідносин з представниками органів влади, збереження стратегічних аквакультурних господарств тощо.

За результатами робочої наради підготовлено план першочергових дій і завдань, які мають зняти перешкоди в сфері аквакультури. Після повного аудиту галузі буде розроблено дорожню карту розвитку аквакультури.

Як повідомлялося, збільшення РАС-систем – головна тенденція в галузі аквакультури в Європі.

Нагадаємо, Туреччині вдалося перетворитися з імпортера риби на потужного світового експортера.