За удобрення винограднику бором не слід перевищувати рекомендованих норм
Потреба виноградної лози у борі подібна до потреби марганцю і сягає 100-150 г/га. Бор бере участь в обміні і транспорті вуглеводнів та фітогормонів. Значимою є роль цього елемента в процесі проростання пилку та в метаболізмі кальцію – бор безпосередньо важливий для зав’язування грон і їхньої кінцевої якості.
Іони бору є аніонами й не абсорбуються ґрунтом, тому і проблема недостатнього забезпечення винограду цим компонентом є непоодинокою, особливо якщо удобрення базується на внесенні мінеральних форм макроелементів.
За умов сильного дефіциту бору не зав’язуються ягоди, гинуть квіти, ніби їх уразила суха гниль, буріють і засихають тканини. Можуть розвиватися окремі правильно сформовані ягоди в оточенні здрібнілих. На пагонах, вусах, черешках листків можуть з’явитися невеликі темно-коричневі плями чи навіть тріщини-щілини.
За відчутного дефіциту бору ріст верхівок пагонів завмирає, у них з’являються ознаки карликовості. На кущеві розвиваються бічні пагони і пасинки, надаючи йому форму віника. Прояви на листі є не такими характерними і подібні до ознак дефіциту кальцію.
Молоді виноградні листки мають загнуті донизу краї, й через це їхня форма подібна до парасольок. На їхній поверхні з’являються зеленувато-жовті плями, прожилки лишаються зеленими.
Для профілактики варто вносити добрива, що містять бор: вапняково-аміачні селітри, суперфосфати, кальцієву селітру. Якщо дефіцит бору підтверджено, у ґрунт вносять буру (натрієву сіль борної кислоти) нормою 15-30 кг/га.
Ці або інші добрива з вмістом бору можна застосовувати у формі позакореневого підживлення (розчин 0,2-0,4%), виконуючи 2-4 обробітки. Перший – перед цвітінням.
Удобрювати виноградник бором слід із обережністю, не перевищуючи рекомендованих норм, оскільки бор у надмірній кількості діє дуже фітотоксично.
Додати коментар