Якість плодів персика погіршується за сильного навантаження урожаєм
Персик дуже схильний до перевантаження плодами. За сприятливих умов вирощування на дереві закладається значно більше генеративних бруньок, ніж потрібно для нормального врожаю.
Аби в саду, закладеному за схемою 5 х 3 м, одержати гідний за обсягом і якістю врожай персика, достатньо, аби на дереві було 500-600 квіток. Якщо насадження закладені за схемою 5 х 4 м – 600-700 квіток, за схемою 6 х 4 м – 800 квіток.
Плоди зав’яжуться із 20-70% квітів, залежно від сорту, віку рослин і погодних умов. Після фізіологічного обсипання на дереві лишиться 55-70% зав’язей, і це все одно вдвічі-втричі перевищуватиме норму.
За сильного навантаження урожаєм якість плодів (розмір і зовнішній вигляд) у персика погіршуються, а вегетативні прирости зменшуються. Як наслідок, урожай наступного року знижується.
Урожай нормують зимово-весняним обрізуванням. Спочатку на дереві вирізують усі сухі й пошкоджені гілки, далі – сильні розгалужені однорічні прирости та жировики, що загущують крону.
Якщо жировик виріс на оголеному місці скелетної гілки, його не вирізують, а вкорочують на 40-50 см, аби отримати повноцінну обростаючу деревину.
Слабкі гілочки вирізують на кільце – там, де немає нормального річного приросту, деякі з них лишають рости.
У кроні обирають сильні змішані гілки. Їх буде використано для плодоношення й отримання резервних сучків. Це гілки завдовжки 30-80 см, у деяких сортів – до 1 м.
Зазвичай на плодоношення залишають гілки, які ростуть безпосередньо на скелетній частині дерева. Можна використовувати й сильні змішані гілки біля основи дворічних гілок, які відплодоносили.
Дуже важливо, щоб на дереві лишилася оптимальна кількість таких гілок. Вона залежить від природної продуктивності сорту – сили росту дерева, щільності розміщення генеративних бруньок на пагонах різних типів, ступеня зав’язування плодів.
Додати коментар