Яким ґрунтам загрожує засоленням вода для зрошення

Для важких за гранулометричним складом ґрунтів небезпека засолення унаслідок зрошення є вищою.

В умовах України за поливу мінералізованими водами немає небезпеки того, що засолення ґрунтів прогресуватиме, особливо в автоморфних умовах (за глибокого – понад 5 м – залягання підґрунтових вод).
 
У вторинно-гідроморфних ґрунтах, де рівень мінералізованих підґрунтових вод піднявся вище критичної межі, й останні безпосередньо впливають на ґрунт, засолення можливе. Однак через перезволоження ці ґрунти й так переважно непридатні для садів і виноградників.

Протягом вегетаційного періоду за використання мінералізованої води можливе тимчасове засолення ґрунту до токсичного для рослин рівня – найчастіше в умовах крапельного зрошення. Особливої небезпеки це явище може набути на важких за гранулометричним складом ґрунтах: важкосуглинкових, легко- і середньоглинистих. Водоутримна здатність у них вища, тому в кореневмісному шарі вони можуть акумулювати більше солей.

На ґрунтах із легшим гранулометричним складом небезпека акумуляції токсичних солей виражена меншою мірою. До прикладу, відомі спроби вирощування рослин на піщаних ґрунтах за поливу їх морською водою.

Небезпеку іригаційного засолення ґрунту розраховують на основі показника суми токсичних солей, вираженого в еквівалентах хлорид-іонів відповідно до гранулометричного складу ґрунтів.

Рівні небезпеки для піщаного і глинистого гранулометричного складу ґрунтів можуть відрізнятися удвічі-втричі.

AgroTimes