Яблука з тонкою шкірочкою і слабким восковим нальотом на зберіганні схильні до в’янення

Якість закладених у сховища яблук знижується за тривалого зберігання. Зміна забарвлення, смаку, соковитості тощо відбувається передусім унаслідок фізіологічних процесів. Та якщо під час догляду насаджень допущено помилки, фізіологічні розлади у плодів будуть особливо інтенсивними.

Інша причина погіршення якості – потрапляння у сховища разом із плодами організмів-супутників – різноманітних пліснявих грибів, які в умовах зберігання розвиваються й пошкоджують продукцію.

Вадять і шкідники, внаслідок їхнього живлення знижується не лише стійкість та продуктивність саду, а й якість самої продукції – яблука вдаються дрібними, деформованими та малопридатними для зберігання.

Функціональні (фізіологічні) хвороби плодів є наслідком порушення мінерального живлення яблуні.

Зокрема, скловидність м’якушу яблук спричиняють нерегулярні опади у період дозрівання врожаю. Хвороба прогресує, якщо плоди перезрівають, а осінь – тепла і сонячна. Ймовірною причиною захворювання є дефіцит кальцію у живленні саду яблуні.

До в’янення схильні яблука у сортів із тонкою шкірочкою і слабким восковим нальотом. Більшою мірою страждають дрібні або передчасно зібрані плоди. У хворих яблук шкірочка зморщується, м’якуш втрачає пружність. Низька вологість повітря у сховищі зумовлює більше пошкодження плодів.

Ще одна хвороба – побуріння серцевини – спочатку розвивається навколо насіннєвої камери, а згодом переходить на весь м’якуш. Розлад частіше настає у передчасно зібраних плодів. Побурінню серцевини яблук сприяє надмір азоту у ґрунті та полив саду перед збиранням врожаю.

AgroTimes