Вибіркова перевірка саджанців винограду не дає права називати їх сертифікованими

В Україні вихідний матеріал для закладання базових маточників винограду розміщено у банку клонів в Інституті виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова, а базові маточники закладено в усіх виноградарських областях.

Проте через економічні й політичні негаразди ці наразі маточники збереглися у чотирьох із найбільших виноградних розсадниках з шести та в двох областях із п’яти. Це ВАТ «Придунайський», ДП ДГ «Ім. Суворова», ДП ДГ «Таїровське» (всі – Одеська область), а також радгосп «Білозерський» (Херсонська область).

Про це пише журнал «Садівництво по-українськи».

Решта розсадницьких господарств здебільшого не мають насаджень такого рівня. Втім, садивний матеріал категорії «сертифікований» в Україні формально є, але реально понад 80% його обсягу належить до нижчої ланки європейської якості – стандартного матеріалу, який не має клонової основи та не передбачає контролю маточних рослин на латентне ураження вірусами.

До того ж таку перевірку наразі спрямовують на саджанці, хоча такий підхід економічно недоцільний: замість обмеженої кількості маточних кущів слід перевіряти набагато більшу кількість саджанців.

Вибіркова перевірка саджанців винограду не дає права називати такий матеріал сертифікованим, тобто заявлена якість не відповідає дійсним критеріям.

За європейськими ж правилами, рослини з банку клонів слід щорічно перевіряють на весь зазначений перелік вірусів. Рослини базового маточника перевіряються раз на п’ять років – по 20% рослин на рік. Рослини маточника категорії «сертифікований» – раз на вісім років. Щороку здійснюється також візуальний санітарний контроль, і якщо виявлені якісь підозрілі симптоми, матеріал проходить додаткову перевірку.

AgroTimes