В Україні неефективно використовується цінний садивний матеріал часнику

Сорти часнику, які використовуються в Україні, суттєво різняться за кількістю і масою повітряних цибулин, що не завжди дає змогу ефективно використати цей цінний садивний матеріал.

Про це у статті для журналу «Плантатор» пише Світлана Даценко, завлабораторією адаптивного овочівництва, зберігання і стандартизації Інституту овочівництва і баштанництва НААН України.

«Діючим стандартом ДСТУ 8033:2015 «Часник насіннєвий. Сортові та посівні якості. Технічні умови» передбачено використання лише крупних фракцій цибулинок діаметром понад 4,0 мм, – пояснює вона. – За вимогами Державного стандарту лише повітряні цибулинки розміром 5,1 мм і більше відносяться до першого класу, а від 4,0 до 5,0 мм – до другого».

Під дію цього стандарту потрапляє лише частина поширених сортів (наприклад – Любаша, Прометей, Дюшес, Ірен, Любава таврійська, Айдер), а інші утворюють повітряні цибулинки переважно дрібних фракцій діаметром менше 4,0 мм (Мереф’янський білий, Золочівський замок та інші). «Любашоподібні» сорти містять 13-15 тис. повітряних цибулинок в 1 кг, тоді як «мереф’яноподібні» – 39-40 тис. шт.

«Проте цей матеріал не використовується в повній мірі, – заначає експертка. – Значна його частина може бути залучена до процесу розмноження часнику, але для цього необхідно дослідити її розподіл по фракціях залежно від сорту. В подальшому визначення її адаптивних та продуктивних властивостей може бути підґрунтям для внесення відповідних змін до Державного стандарту».

Читайте також: На Дніпропетровщині з повітряних цибулинок виростили експортний часник