У суворі й безсніжні зими у черешні перемерзає коренева система
Черешня маловитривала на мороз, її стійкість менша, ніж у яблуні і вишні – десь на рівні груші й сливи. Слід ретельно обирати для саду сорти і місцеположення, аби уникнути морозних пошкоджень, а особливо приморозків під час цвітіння дерев навесні.
Незворотні ушкодження дерев черешні взимку настають за температур –25-30 °C та за –20-25 °C під час повернення морозів після короткотривалої відлиги, коли дерева швидко втрачають загартованість.
Запрограмований природою період спокою у черешні закінчується вже у січні, і за підвищення температури дерева можуть відновити вегетацію, але тоді настане також і розгартування.
Під час суворих і безсніжних зим у черешні перемерзає коренева система – вона більш вразлива, ніж надземна частина: дерево на пташиній черешні гине, якщо ґрунт охолоджується до –10 °C, щеплене на антипці – якщо ґрунт промерзає до –15 °C.
У разі закладання саду на пташиній черешні, Colt і PHL-A, протягом двох перших років рекомендовано вкривати ґрунт устілкою або підгортати дерева.
У листопаді за різкого падіння температури можуть настати морозні пошкодження тканини камбію у розгалуженнях гілок, які останніми входять у зимовий спокій або перемерзання однорічних приростів, пов’язане з незакінченим процесом дозрівання тканини. Причиною цього є надто інтенсивне й пізнє підживлення дерев азотом.
Ще одна причина таких ушкоджень – кожне потепління у березні спричиняє більше насичення тканин водою, й піддатливість їх до морозу (утворення у бруньках льоду і пов’язане з цим пошкодження стінок клітин, що веде до загибелі клітин).
Унаслідок пошкодження морозами взимку на штамбі або скелетних гілках утворюються поздовжні тріщини; у лютому з’являються сонячні опіки (морозобоїни), які є наслідком нагрівання штамба вдень і наступного його різкого охолодження вночі.
Додати коментар