У садівництві все частіше використовують сидеральну масу як зелене добриво

Дерново-перегнійне утримання міжрядь у саду проблематичне за недостатнього зволоження, особливо у насадженнях на середньорослих підщепах із порівняно неглибоким заляганням кореневої системи.

Такі сади не можуть використовувати ґрунтову вологу з глибоких шарів, а у верхніх відбувається конкуренція за вологу з вирощуваною в міжряддях трав’янистою рослинністю. На додаток верхній шар ґрунту швидше висихає, особливо у періоди затяжної літньої спеки.

За нестачі природних опадів ґрунт у міжряддях незрошуваного саду часто утримують під паром. Утім, через дегуміфікацію, ерозійні процеси і непродуктивні втрати поживних речовин тривалий пар знижує родючість ґрунту. Тому необхідно внесення органічних добрив.

Все частіше для цього застосовують зелені добрива. Йдеться про заорювання сидеральної маси спеціально вирощених рослин і збагачення ґрунту сполуками, які ці рослини з ґрунту узяли.

Проте, застосовуючи цей прийом, слід зважати на особливості трансформації сидеральної маси у саду після заорювання. Процеси, що відбуватимуться, залежатимуть від фізико-хімічних і біологічних властивостей ґрунтового середовища, фізичного стану і хімічного складу заробленої рослинної маси.

За інтенсивного розкладання й швидкої мінералізації рослинної маси ґрунт збагачується на мінеральні сполуки, а от уміст органічних гумусових речовин у ньому падає: посилення мікробіологічних мінералізаційних процесів трансформує ґрунтові запаси гумусу.

Надмір розчинних поживних речовин у ґрунті саду, коли дерева не здатні їх використати повністю, вимивається за межі кореневої системи. Ці втрати є непродуктивними.

AgroTimes