Слива на легких ґрунтах потребує забезпеченості поживними речовинами

У зонах Степу Сухого з темно-каштановими й каштановими солонцюватими ґрунтами, Степу Південного – з чорноземами звичайними у ґрунтовому покриві переважають важкі за гранулометричним складом ґрунти, сприятливі для вирощування сливи в умовах зрошення.

Лише у пониззі Дніпра, у районі Олешківських пісків, та локально на борових терасах річок гранулометричний склад ґрунтів полегшується до легкосуглинкового і супіщаного, в окремих випадках зв’язано-супіщаного. Для таких легших ґрунтів доцільно використовувати у ролі підщепи сливи сіянці абрикосу (жерделі).

В умовах Лісостепу з більш зволоженим кліматом слива може успішно вирощуватися у широкому діапазоні ґрунтів за гранулометричним складом – від супіщаного до легкосуглинистого. Проте слід мати на увазі, що врожайність є вищою на важчих ґрунтах, особливо у богарних умовах за відсутності зрошення.

У західних регіонах Лісостепу та Полісся з більш вологими, але прохолодними умовами вимоги до ґрунту для вирощування сливи дещо змінюються. Перевагу слід надавати ґрунтам легшого гранулометричного складу (легкосуглинковим, супіщаним), які краще прогріваються, що особливо важливо для теплолюбних сортів сливи, передусім пізніх термінів дозрівання.

Крім іншого, легкі ґрунти краще провітрюються, тому в насадженнях зменшується вологість повітря і, відповідно, ризик ураження грибними хворобами.

Проте за обрання легких ґрунтів зростають вимоги до забезпеченості їх поживними речовинами, особливо азотом і калієм, а також кальцієм і магнієм.

AgroTimes