Щільність м’якушу черешні під накриттям і без нього – однакова

У плодів черешні, вирощуваних під накриттями, щільність м’якушу була така сама, як і у плодів, що вирощувалися у відкритих насадженнях. Це стосувалося і ранніх, і пізніх сортів.

Такого висновку дійшли вчені Дослідно-селекційного інституту садівництва у Головусах (Чехія) в результаті своїх досліджень.

Утім, щільність м’якушу у ранніх сортів виразно відрізнялася від щільності у пізніх. Цей прояв може зменшувати потенціал транспортування плодів ранньої черешні, що вирощувалися під накриттям.

У плодів ранніх сортів під накриттям щільність м’якушу сягала 31,4-49,4 одиниці, у незакритих садах – 27,9-52,8 одиниці.

Вища щільність м’якушу була спостережена у сортів, що дозрівають пізніше. Під накриттям вона сягала 38,6-75,1 одиниці, у незакритому вирощуванні – 42-82,6.

З-поміж ранніх сортів черешні, що вирощувалися під накриттями, найщільніший м’якуш мали плоди Аранки (49,4) та Бурлату (45,6). На пізній черешні під накриттями м’якуш був найщільнішим у сортів Амід (75,1) та Ванда (70,3).

У відкритому вирощуванні найщільніші плоди з-поміж ранніх сортів мала Аранка (47,4), а серед пізніх – Тамара (82,6).

Щільність м’якушу, як і вміст сухих розчинних речовин, правдоподібно залежать від розміру плоду, оскільки у великих плодів у закритому вирощуванні щільність м’якушу і вміст сухих розчинних речовин зменшувалися.

Довідка

Дослідно-селекційний інститут садівництва у Головусах кілька років оцінював насадження черешні, що вирощувалися під системою протидощового укриття. Досліджувалися 11 сортів, створених у Головусах, – Аранка, Амід, Ерлі Корвік, Горка, Яцинта, Юстина, Касандра, Кордія, Сандра, Тамара, Ванда, а також два сорти світової селекції – Бурлат і Регіна.

AgroTimes