Моніліоз уражує різні частини персика

Моніліоз кісточкових на персику проявляється у формі моніліального опіку та плодової гнилі.

Моніліальний опік – весняна форма хвороби, ознакою якої є раптове побуріння й в’янення суцвіть, засихання листя, молодих пагонів і гілок. Уражені цвіт і листя не опадають, а деякий час лишаються на дереві й схожі на пошкоджені вогнем. Зараження відбувається через квітки.

За сильного розвитку хвороби уражуються всі квіткові пагони. У вологу погоду на них утворюються спори гриба – дрібні сірі подушечки. Кора уражених гілок засихає, зморщується й тріскається. Зі щілин кори, особливо на межі уражених і здорових тканин, виділяється камедь. Гілки відмирають.

У формі плодової гнилі моніліоз проявляється під час дозрівання плодів. Вони буріють і загнивають, на їхній поверхні з’являються спори гриба – численні дрібні, поодинокі або скупчені сірі подушечки. З часом уражені плоди зморщуються, засихають, опадають або лишаються на деревах, нерідко аж до весни наступного року.

Збудник хвороби зимує міцелієм у муміфікованих плодах і корі уражених гілок.

Розвитку хвороби сприяє прохолодна дощова погода під час цвітіння кісточкових культур. Пошкодження плодів шкідниками (плодожерками, птахами) сприяє розвитку на них гнилі. Хвороба може поширюватися також під час контакту здорових плодів з ураженими.

AgroTimes