Ґрунти для кісточкових культур: особливості вибору

Абрикос має потужну кореневу систему з великою поглинальною здатністю, тому добре росте майже на всіх типах ґрунтів. Оптимальна для культури потужність ґрунту і його твірної породи у помірно сухих умовах – 2 м, у помірно вологих – 0,6-0,8 м. Екологічні особливості цієї товщі ґрунту мають бути такими самими, як і для яблуні. Абрикос не чутливий до високого вмісту карбонатів.

Щеплені на дикому абрикосі та мигдалі дерева люблять карбонатні ґрунти із вмістом солей кальцію 3-14%. Важкі та холодні, погано аеровані ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод (1,5-2 м) для абрикоса є непридатними.

Черешня є дуже вимогливою до ґрунтів: умови, яких вона потребує, наближені до зерняткових. Та є й деякі особливості. Передусім культура вимагає дуже пухких ґрунтів, найкраще – зі щільністю 1,25-1,35 г/куб. см. Вона добре плодоносить на супіщаних ґрунтах, особливо в зонах лісових вологих ґрунтів. Для черешні дуже сприятливі ґрунти важкого гранулометричного складу, але пухкі і структуровані – такими є типові і вилугувані чорноземи.

Слива і вишня потребують менш потужного кореневмісного шару. Для помірно сухих умов чорноземів це близько 2 м, а на рівнинних ділянках із вологими сірими і бурими лісовими ґрунтами кореням достатньо 0,8-1 м.

Ці культури більш чутливі до кислого ґрунту, оптимальні умови – за рН>6,5. За умови достатньої потужності гумусового горизонту вони толерантні до високого вмісту карбонатів.

AgroTimes