Грона винограду зберігаються краще, чим вищий уміст цукрів

Виноград, знятий у зрілості, що близька до фізіологічної, має кращу лежкість. На практиці готовність столових сортів визначають за зовнішніми й смаковими ознаками, а також зважають на вміст цукрів і кислот.

Про це пише журнал «Садівництво по-українськи».

Збирання починають, коли грона мають нормально розвинені ягоди: згідно з ГОСТ 25896-94, ягоди мають містити не менше як 12% цукру й мати типове для сорту забарвлення.

Чим вищий уміст цукрів, тим краще зберігаються грона. Виноград, зібраний із масовою концентрацією цукрів 13-15 г/дм³, за 7 місяців зберігання мав 29,2% утрат, а з цукристістю 1820 г/дм³ – лише 4,8%. Недостиглі грона швидко в’януть, у них відбувається посилений гідроліз органічних речовин. Вони швидко втрачають смакові й товарні якості.

Запізнення зі збиранням винограду призводить до втрати частини врожаю, зниження стійкості грон до механічних пошкоджень й ураження цвілевими мікроорганізмами. Перезрілі грона зберігаються з великими втратами та не довше як 35-40 днів.

Нагадаємо, одночасне збирання та пакування винограду ефективніше, ніж роздільне.