Енергетична собівартість виготовлення пелет із виноградної лози може сягати 60%
Виробництво паливних гранул із рослинних решток має 12-15% рентабельності за двозмінної роботи цеху протягом 260 днів на рік і обсяг виробництва 2,2-2,3 тис. тонн гранул. При цьому витрати на сировину не мають перевищувати 35-40% собівартості гранул.
Для виготовлення 1 тонни паливних гранул знадобиться 3-3,5 куб. м виноградної лози. Щоб забезпечити обладнання енергією, доведеться спалити ще 1,5 куб. м лози. Тобто площа виноградників, із яких протягом року постачатиметься сировина в такий цех, має сягати 3,2-3,3 тис. га.
Господарств із такими великими виноградниками в Україні немає. Найбільше – ВАТ ДМК «Таврія» (Нова Каховка) – має лише 1,3 тис. га виноградників. У цьому господарстві середня відстань перевезення зрізаних лоз – 14 км.
Загалом збирання, первинне подрібнення, перевезення та наступна підготовка часток виноградних пагонів навіть у межах короткого транспортного плеча до 14 км вимагають великих витрат техногенної енергії, у складі якої енергоносіям належить 96,7%.
Сукупні витрати енергії для виробництва паливних гранул зі зрізаних пагонів винограду сягають 9,92 ГДж/тонна. Енергія, яку можна видобути, спалюючи їх, сягає 17,8-18,5 ГДж/тонна.
Таким чином, енергетична собівартість виготовлення гранул сягає 55-53%. На практиці витрати енергії на виготовлення пелет із лози винограду можуть бути й більшими – 60-63% енергії готового палива.
Альтернативою паливним гранулам можуть бути органічні добрива з лози.
Додати коментар