Додаткове запилення винограду виконують двічі

Значне осипання квіток та зав’язі у винограду пояснюється не тільки тим, що у період цвітіння до суцвіть не надходить достатня кількість поживних речовин, а також недостатнім запиленням і поганим заплідненням квіток. Це своєю чергою пов’язане із особливостями будови різних типів квіток.

Змішане садіння сортів із жіночим типом квітки та двостатевих не завжди забезпечує отримання повноцінних грон, особливо коли погодні умови під час цвітіння несприятливі.

Тому разом із прищипуванням пагонів доброго результату можна досягти за допомогою додаткового запилення, особливо на сортах із функціонально жіночим типом квітки (Німранг, Чауш, Флора, Кеша та інші).

Для цього на великих ділянках винограду, що вимірюються гектарами, за умови, що ряди із запилюваними сортами та сортами-запилювачами там розташовано почергово, запускають у роботу промислові обприскувачі без робочої рідини. Їх завдання – спрямувати повітря, що містить пилок-запилювач, у бік сортів, які слід запилити.

На невеликих, переважно присадибних, виноградниках додаткове запилення проводять за допомогою пухівок із кролячої шерсті – ними збирають пилок із 20-25 суцвіть одного або кількох сортів-запилювачів.

Потім «зарядженими» пухівками по черзі злегка затискають таку саму кількість суцвіть у сорту, який треба запилити.

Виконують додаткове запилення зазвичай двічі: на початку цвітіння, коли близько 40% квітів скинуть ковпачки, та вдруге – у розпал цвітіння.

Кращий час для додаткового запилення – від сходу сонця до 11:00.

AgroTimes