Для черешні краще, щоб вона мала якнайбільше плодоносних гілок довжиною 30-40 см

З першого року життя дерева черешні найважливішими операціями є виривання (не прищипування) або вирізання зайвих гілок, що конкурують із провідником за домінування у кроні.

Після виривання пагону (занадто сильного, що виріс із листкової бруньки і утворив з провідником гострий кут), ріст дерева у місці його виривання погамований, а після обрізання секатором – побуджений, бо на місці зрізу легше виростають нові пагони.

На додаток виривання пагонів значно послаблює силу росту у верхній частині провідника та сприяє виростанню слабших бічних генеративних гілок, яким буде властивий помірний ріст і висока продуктивність.

Виривати пагони слід влітку під час гарної погоди, коли тепло й сухо.

Важливою умовою є формування широких кутів між провідником і бічними гілками, у яких тоді ріст стає стриманим – це наслідок закладання квіткових бруньок і раннього плодоношення. Утримання гілок у горизонтальному положенні ослаблює силу росту цілого дерева.

Якщо на дереві бракує бічних гілок, потрібних для формування крони, варто застосувати прийом, що спонукає дерево до їх утворення. Він полягає у надрізанні провідника над бруньками, з яких хочуть отримати бокові гілки.

У час набухання або розпускання бруньок легко надрізають кору з камбієм до деревини, але у дерев віком не молодше року. Відразу після садіння дерев цю операцію виконувати не слід.

Формування і обрізування крони черешні слід виконувати так, аби забезпечити найбільш оптимальне зав’язування квіткових бруньок. У дерев на карликових підщепах квіткові бруньки рясно закладаються на річних приростах та коротких плодових гілочках, і тому продуктивною може бути ціла крона, на 1 м. п. гілки може припадати навіть 400 квітів.

Слід так утримувати дерево (крону), щоб воно мало якнайбільше плодоносних гілок довжиною 30-40 см. Водночас гілки, що за рік виростають до 100 см, – небажані, оскільки вони винятково вегетативні.

Та генеративні гілки поміркованої довжини потрібні, бо на них виростає листя, необхідне для процесу фотосинтезу (на вегетативних пагонах листків більше, ніж на плодових гілочках, і фотосинтез у них інтенсивніший).

Через це через чотири-п’ять років після садіння черешні слід запровадити обрізування перед цвітінням або зразу після нього, аби спонукати дерева до утворення оптимальних вегетативних пагонів.

AgroTimes