Точка зору

Зважаючи на прогнози рекордного виробництва зерна у світі, варто укладати форварди

Марія Колесник
експерт зернового ринку, заступниця директора ProAgro Group
Поділитись:

Попри те, що до кінця маркетингового року ще трохи більше місяця, я би вже назвала поточний сезон для українського зерна вдалим. Наявність рекордного врожаю дозволила тільки за майже 11 місяців 2019/20 МР експортувати понад 53 млн тонн зерна, що суттєво перевищило відповідний показник минулого року (+8 млн тонн), і дає підстави розраховувати за підсумками сезону на рівень експорту у 55–56 млн тонн.

Водночас ціни на продукцію на світовому ринку лихоманило, і не завжди їх поведінка ґрунтувалася на ринкових чинниках чи бодай здоровому глузді. Викривлення традиційних торгових відносин, а отже, і цінових трендів стало наслідком швидкого поширення світом пандемії COVID-19. Якщо в лютому на ринках спостерігалася паніка, і, перебуваючи під тиском шквалу негативних прогнозів і невизначеності, вони стрімко падали, то надалі чинник страху та споживчої лихоманки розгорнув їх у діаметрально протилежний бік. Фактично першу половину весни пшеничні ринки перебували під штурмом країн імпортерів, які нарощували закупівельну активність, намагаючись задовольнити внутрішній попит і підвищити рівень власних державних запасів.

Збільшення торгової активності сприяло ціновому зростанню, що, своєю чергою, призвело до введення низкою країн експортних обмежень. Насамперед ідеться про країни з не дуже високим рівнем економіки, де шляхом заборони експорту уряди намагалися вплинути на внутрішні інфляційні процеси. Як на мене, здебільшого такі рішення не були економічно обґрунтованими, а продиктовані тільки політичною доцільністю, бо наявних запасів продовольства в цих країнах вистачало як для задоволення внутрішніх потреб, так і для поставок на зовнішні ринки.

Що ж до України, то підписання доповнення до Меморандуму між зернотрейдерами й урядом, де були зазначені дозволені для експорту протягом поточного сезону обсяги пшениці у 20,2 млн тонн, швидше є фіксацією наявного статус-кво на ринку, ніж намаганням увести певні обмеження. Водночас розмови про обмеження зовнішньої торгівлі кукурудзою я вважаю вкрай недоречними та шкідливими. По-перше, ціни на кукурудзу на світових ринках зостаються вкрай низькими, а через тиск із боку американської та південноамериканської кукурудзи будуть такими до кінця сезону. По-друге, відповідно до наших балансових розрахунків, у сезоні 2019/20 МР рівень експорту кукурудзи з території України становить 30,5 млн тонн, що за поточних темпів торгівлі не дає підстав для хвилювання.

На додачу до підвищеного попиту цінові тренди на пшеничному ринку наразі підтримуються негативними прогнозами майбутнього врожаю. Так, унаслідок посухи, що й досі триває, вже скоротили свої прогнози виробництва пшениці у 2020/21 МР Європейський Союз, а також Україна та Росія. Певні негативні сигнали надходять і зі Сполучених Штатів, де поточні рейтинги озимої пшениці виявилися гіршими за тогорічні. З урахуванням того, що до середини травня Росія вже вичерпала свою квоту по експортних поставках пшениці, підстави для зниження вартості українського зерна в найближчих два місяці відсутні.

На відміну від пшениці на кукурудзяному ринку навіть у середньостроковій перспективі поки що немає передумов для цінового зростання. Так, через уведення карантину в Сполучених Штатах різко скоротилося споживання бензину, а отже, й етанолу. Водночас рівень його запасів у країні невпинно зростає, що свідчить про триваліше скорочення попиту на кукурудзу з боку цієї галузі, ніж це прогнозувалося раніше. До того ж посівні площі під кукурудзою в США цього року очікуються більшими за тогорічні. Травневі дощі та потреба в пересіву деяких озимих також призвели до розширення посівів кукурудзи нашими аграріями. Як результат, в наступному сезоні в Україні поки прогнозується рекордний обсяг виробництва цієї культури.

Єдиним чинником, що може розгорнути низхідний ціновий тренд на кукурудзяному ринку, може стати погода. Саме посуха вже скоригувала експортну активність аргентинських фермерів. Через стрімке падіння рівня води в річці Парана, яка є основним транспортним шляхом у напрямку портів, Аргентина у квітні сповільнила свій експорт кукурудзи та сої.

Однак погодний чинник є доволі мінливим і чутливим до будь-яких змін. Тому навіть незначне покращення ситуації за умов рекордного рівня світових перехідних запасів може обвалити ринок. Як на мене, розраховуючи на бичачий тренд, завжди варто захеджувати свої ризики й укласти форвард на частину врожаю.

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями