Зернові перспективи України
Цьогоріч Україна мала дуже ранній старт жнив озимих культур. Якщо зазвичай жнива розпочалися на початку липня, то цього року їх старт розпочався на 2 тижні раніше, ніж зазвичай. Згідно з даними Міністерства аграрної політики України, станом на 25 липня 2024 року вже обмолочено 92% посівних площ пшениці й зібрано 19,4 млн т зерна. Очікуваний врожай – 21,5 млн т. Також зібрано 4,8 млн т ячменю з 93% посівних площ. Очікуваний врожай цієї культури становить 5,3 млн т. Крім того, обмолочено 95% посівних площ ріпаку й зібрано 3,2 млн т олійної. Очікуваний врожай становить 3,4 млн т.
У порівнянні з попереднім роком, коли Україна мала рекордну врожайність пшениці та ячменю, цьогорічна врожайність скромніша, що спричинено доволі складними погодними умовами в поточному році. Особливо низькі показники спостерігаються на Півдні, де врожайність пшениці вдвічі нижча в порівнянні з показниками центральної чи західної України.
Водночас варто зазначити, що рання зернова група, збір врожаю якої вже майже закінчився, менше постраждала від несприятливих погодних умов в порівнянні з більш пізніми культурами. Активна фаза росту та розвитку пшениці, ячменю та ріпаку припала на більш сприятливі умови. Тривалий період високих температур повітря та ґрунту, а також відсутність ефективних опадів, які спостерігалися в липні та на початку серпня, привели до поширення засухи. Це негативно вплинуло на ріст та розвиток пізніх культур. Через це втрачається потенціал врожайності, особливо в південних, східних та центральних областях нашої країни. Тому очікувати високу врожайність сої, соняшника чи кукурудзи, мабуть, вже не варто.
До початку військової агресії проти України, ціни на українські зернові та олійні культури формувалися під впливом обсягів виробництва основних світових країн-виробників певного виду продовольства (включаючи Україну) та попиту на неї. В умовах війни значний додатковий вплив має спроможність нашої країни експортувати через всі можливі канали експорту з мінімальними логістичними затратами.
Якщо порівнювати ціни на зернові культури з аналогічним періодом минулого року, то зараз на світовому ринку спостерігається зниження цін завдяки позитивним прогнозам врожаю в країнах Північної та Південної Америки (пшениці в Канаді та США, кукурудзи в Бразилії, Аргентині та США). Водночас ціни на українському ринку вищі у порівнянні з показниками річної давнини завдяки налагодженому власного українському експорту морським шляхом та оптимізації логістичних затрат.
Аналізуючи олійні культури, по соняшнику та ріпаку на світовому ринку ціни залишаються приблизно на тому ж рівні, що й рік тому, а на українському ринку вони зросли. Єдине виключення становить соя, ціни на яку впали як на світовому, так і на українському ринках.
В умовах обмеженого експорту українським аграріям було більш економічно доцільно експортувати саме олійні культури. І в 2023 році соя практично «витягнула» всю галузь рослинництва, оскільки була єдиною прибутковою культурою серед шести основних зернових та олійних культур, які мають найбільші посівні площі. В тому числі за рахунок сприятливої ринкової кон’юнктури на світовому ринку.
Звичайно і інші фактори мають вплив на ціноутворення на українському ринку. Зокрема, заборона імпорту зерна Туреччиною до жовтня 2024 року. Ця новина призвела до додаткового тиску на ціни, зокрема на пшеницю, яка і так знижувалася в червні напередодні жнив. Однак потрібно врахувати, що значення Туреччини як країни-імпортера українського зерна наразі не настільки важливе, як це було на початку війни. Тоді, особливо за часів роботи «зернового коридору» за участі ООН та Туреччини, ця країна була ледве не основним імпортером нашого продовольства. Хоча тут варто додати, що не стільки імпортером, як трейдером.
І якщо новина з Туреччини мала негативний вплив на ціни, то наміри Китаю збільшити закупівлю зернових у нас позитивно вплинули, особливо на ціни на ячмінь та кукурудзу. Саме ці культури Китай імпортує з України найбільше. І відвантаження ячменю на початку поточного маркетингового року вже підтверджує ці наміри.